Моя пам’ять плаче над снігами, де стоять берези і хрести. У зимові срібні амальгами біле сонце хоче прорости. Я живу, бо ще мені живеться. Бо живу, дав Бог мені снаги. Із твого невидимого серця кров калини капле у сніги.
