Осіння піротехніка — тумани. В човнах великі жовті гарбузи. Чиєсь дитя подибало до мами, а мама десь на відстані сльози. І доля десь — на відстані печалі. І час минув. І виросло дитя. Вже ті човни до вічності причалили. У Зоні віє вітер небуття.
