Буває часом дивне відчуття, — що час іде, а я собі окремо. Мені п’ять років. Я іще дитя. Люблю цукерки і читаю Брема. Все щось майструю, думаю, дивлюсь, таке мале, уперте і шалене. Росту. Сміюсь. Нічого не боюсь. А це мій син. І схожий він на мене.
