Криши,
ламай,
трощи стереотипи!
Вони кричать, пручаються, — ламай!
Хоч давня звичка з профілем Ксантиппи
благає, плаче, просить: «Не займай!».
Відкинь її в м’яку дрімоту спалень.
Вона тобі нелюба. Ти болиш.
Гори. Щезай в пожежах самоспалень,
в гірких руїнах власних попелищ!
Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс.
Згори на попіл в думах і літах.
Хай вилітає не той самий фенікс,
а зовсім інший, неймовірний птах!
|
|
|
