Реклама на сайте Связаться с нами
Твори видатних українських письменників

Карпатський триптих

Євген Маланюк

На главную
Твори видатних українських письменників
Життя і творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників
Творчість Євгена Маланюка
1
Сплять гори у смерекових борах, Сплять полонини і карпатські чари, Та на долини сходить тьмяний жах — Збираються на чорну раду хмари. Скрадаються — то гуни чи татари? Впав Святослав від братнього ножа, І тиша залягає на кряжах Перед грозою вогняної кари. Враз вдарило і загуло. І вмить Довкола все рокоче і шумить, І небо роздирають блискавиці. Гудуть вітри. Гримить верховина, Немов огонь, що тьму перетина, Із кремня викресає гостра криця.
2
А попід горою,
Попід зеленою...
Так завше: на узбоччях жнуть женці, А попри них, суворі й недвозначні, Тримаючи списи і рушниці, Проходять необачні Сагайдачні. Там — спокою бандурного жреці, Сліпі на синь, на чорнозем обачні, У холодку перекусивши смачно, Вилежують з сопілкою в руці. А тут — ідуть широкою ходою Під марш пісень, що в кожній — буря! штурм! Минуле потонуло в хвилях сурм, Майбутнє грає ярим сонцем бою. Що ж перед ним — родина, ґрунт, жінки, Проміняні на похід і люльки?!
3
На чорноті розгойданих борів Примарами блукають білі мряки. Вже по грозі. Розходиться. І заки Засяє день, луна пташиний спів. Не кличеть верху древа дивий Див. В шоломах гір, як вої-невмираки, Карпати скам’яніли в віщі знаки, Наїживши смереки хижих грив. І в небі глибиніє древня яр, Підносячись над верхами і логом, Над падолом, що заляга облогом Від правіку. За мряками примар Встає відвічний життєдайний дар — Звитяжне сонце яросним Дажбогом. 18 — 19.VII. 1932. Гребенів