Навіть снитись мені не хочеш,
Мовчазна, непривітна така...
Тільки б глянули сині очі,
Доторкнулась смаглява рука, —
І весна ця холодна і сонна,
І над парком зелений дим
Задзвеніли б блакитним дзвоном,
Заструмили теплом золотим.
І усе б повернулось: минуле,
Біла шоса, тонкий молодик,
Що в глухому залізному гулі
Потонули навік.
17.IV. 1944
|
|
|
