Десь жовтий степ, плодюча осінь,
Дзижчить гарячий синій воздух...
Вони оттак жили б і досі
Розважно-мудро, ясно й просто.
На баштанах — медові дині,
На пасіках — блаженні бджоли.
У холодку, в солодкій тіні —
Біблійні многотрудні чола.
Повільно тягнеться розмова,
Мов срібна нитка павутини.
Пахучу золоту полову
Жують воли під низьким тином.
Вже пополуднували. Знову
Машина виє на току...
Яких же ще тобі спокус?
Яких уяв? Якого слова?
|
|
|
