Ось перший сніг. І зникла вишина.
Де вчора ще блакить текла й бриніла
Крізь золото, тепер лягла безкрила,
Глухоніма шпитальна тишина.
Вона схиляється і вже наркозом сна
Охоплює. І дивнолегке тіло
Заковує вже неземна безсила
Полярної нірвани. Там весна
Цвіте сріблястим квіттям на площинах
Замерзлих шиб: ось папороть крихка,
Ось рододендрони й знебарвлена ожина,
І в кригу вкреслена торішня осока.
Той мертвий май без музики і сонця,
Мов твір давно померлого японця.
1959
|
|
|
