Ця осінь без кінця. Коли б мороз і сніг —
Знов запалала б кров. А так імла і мжичка.
І день пливе повз нас в туманному півсні,
І ніч горить, немов велика чорна свічка.
І чорнокнижником гортаю сторінки,
Закапані слізьми і воском похоронним...
О, пізня мудросте! О, спогаде п’янкий
Про згаслу ліпоту колишньої корони.
14.I. 1936
|
|
|
