На Шкапу Йолоп Клим розжився;
А в Клима — ні зерна, не тільки вівсеця —
Немає ні стебла соломи, ні сінця.
Мій Клим подумав і вмудрився:
Хотів кобилку Клим не їсти приучить,
І Шкапа мусила постить.
Деньок не їла — ослабіла;
На другий день — ступить не вміла;
На третій — на ноги присіла:
А на четвертий — околіла...
Клим шкуру обідрав
Та кумові казав:
«Якби моя кобила
Ще п’ятий день перепостила,
То не кормившись би возила».
|
|
|