Хто до народу не має жалю,
Пісню ж народну заводить у ноти,
Що в ній народ вилив тугу свою?
Ви, землячки мої і патріоти,
Вам я присвячую пісню мою.
Хто завдає всім у вічі брехню,
Сам же оббріхує все без срамоти —
Справу громадську і власну, хатню?
Ви, землячки мої і патріоти,
Вам я присвячую пісню мою.
Хто на обіди, вечері й гульню
Тратить свій час, бо не любить нудоти,
Вічно щебече, мов пташка в гаю?
Ви, землячки мої і патріоти,
Вам я присвячую пісню мою.
Хто демократ, сам готовий в петлю,
Тільки б поліпшити долю голоти,
Вчинками ж вам нагадає свиню?
Ви, землячки мої і патріоти,
Вам я присвячую пісню мою.
Київ, 1918 р.
|
