Хто там ходить? Хто там бродить
Лісовими манівцями?
Хто так жалібно заводить?
Хто там ходить
За кущами?
Німфа в’яла, що зламала
Заборону Афродіти
І людину покохала.
Була б знала...
Що робити?!
Німфа гляне — серце в’яне;
Руки ломить, ніби просить;
Ходить-бродить, потім стане,
Дико гляне
І голосить.
А рогатий, волохатий
З купини сатир сміється:
«Фе!.. людину покохати!
Будеш знати —
Не минеться!»
1912 р.
|
|
|
