Правда, вам цікаво знать,
Як мене вкусила мушка?
Я почну оповідать...
Правда, вам цікаво знать?
Тільки цур не заважать.
Наставляйте ж добре вушка...
Правда, вам цікаво знать,
Як мене вкусила мушка?
Раз пішов собі я в сад,
Бо весна мене манила
Пишним маревом принад.
Раз пішов собі я в сад...
Хто ж весні не був би рад?
Ах, весна розкішна, мила!
Раз пішов собі я в сад,
Бо весна мене манила.
Був чудовий ясний день —
Сонце, пахощі і співи!
Я ж поет, не дуб, не пень...
Був чудовий, ясний день,
Щонайкращий для пісень
На закохані мотиви.
Був чудовий ясний день —
Сонце, пахощі і співи!
Йду, аж бачу угорі
Наді мною гарна мушка!
Крильця — мов два янтарі...
Йду, а ж бачу угорі,
В променистій сонця грі
Золотиста чепурушка!
Йду, а ж бачу угорі
Наді мною гарна мушка!
Я хотів її піймать,
Як вона на груди сіла,
Так щоб крильця не помнять.
Я хотів її піймать
І хіба поцілувать,
А вона мене вкусила...
Я хотів її піймать,
Як вона на груди сіла.
Від солодкого жала
Защеміло бідне серце,
Засвербіло від тепла.
Від солодкого жала,
Що ним мушка протяла,
Щось занило край реберця.
Від солодкого жала
Защеміло бідне серце.
З того часу в’яну я,
Що робити — сам не знаю;
Ох, недоленько моя!
З того часу в’яну я,
Вгамувати почуття
Не здолаю, не здолаю!..
З того часу в’яну я,
Що робити — сам не знаю.
Я зложив сей мадригал,
Наче баєчку жартливу
Про химерний серця пал.
Я зложив сей мадригал,
Мов цвяхований кинджал
На панянку вередливу!..
Я зложив сей мадригал,
Наче баєчку жартливу.
1902 р.
|
