Горами, горами,
Над ярами й борами,
На весь край
Горенько, горенько
Розлялось, як моренько,
Через край...
Доля кується
У боротьбі.
Дужий не гнеться,
Гнуться слабі.
* * *
Зраджений, зраджений,
Рідний край зневажений
У ярмі.
Змучений, змучений,
Люд наш збаламучений
Стогне в тьмі.
Помстою люто
Серце кипить...
Дух не закуто —
Хочеться жить!
Чернігів, 1904 р.
|
|
|
