|
Я говорю: я слез хочу, певец,
Иль разорвется грудь от муки.
Байрон.
О дайте сліз мені, не плакав я давно,
Хоч горе серце пригнітило,
Хоч не дає мені спокою вже воно,
А плакати немає сили.
Душа вся змучилась, і біль тупий
У грудях стомлених панує,
На них вага — неначе камінь той важкий,
Її одну я тільки й чую.
Порожність в голові, і розум стуманів
Од невтихаючого горя,
А мука більш та більш... О дайте сліз мені,
О дайте сліз безкрає море!
[1885]
|
|
|
