Пісня ллється, пісня лине,
Пісня плаче і дзвенить, —
Чи душа навіки гине,
Чи встає ізнову жить?
Чи останнії гіркії
Сльози вилились у їй,
Чи надії молодії
Повні щастя, повні мрій?
Чи то блискавка мигоче
І гримить у хмарах грім,
Чи сліпить то сонце очі,
Світом сяючи палким?
Чи в степу, в крові обмитім
Вітер скиглить, проквиля
І співає над побитим,
Що його бере земля?
Чи життя се привітання
Задзвеніло над усім
І засяли від кохання
Очі променем ясним?
Хто те скаже, хто те знає,
Що дзвенить у пісні тій, —
Тільки серце замирає
Від страшних солодких мрій.
Пісня ллється, пісня лине,
Пісня плаче і дзвенить...
Чи душа навіки гине,
Чи встає ізнову жить?
|
|
|
