Були колись дід та баба,
Та й старі вже стали
І, працюючи невтомно,
Усього придбали —
І хазяйство чималеньке,
І садок, і поля...
Одного старим тим тільки
Пожаліла доля:
Не дала сліпая доля
Тим старим дитини.
А вони ж, було, обоє,
Бідні, щогодини
Все молилися, благали,
Все благали Бога,
Щоб собі на старість втіху
Виблагать у його.
Не діждались!.. Одинокі
Літа проживали
Й про тісну вже домовину
Згадувати стали:
Недалеко вже хвилина
У житті остання —
І старе їх серце дужче
Сохне з горювання,
Що ніхто, як прийде час той
Вічного спокою,
Їм очей вже не закриє
Рідною рукою...
Раз сиділи дід та баба
Під вікном обоє
Та на вулицю дивились,
А там чепурної
Дітвори весела зграя
Гралась, метушилась,
Та собі ліпити бабу
З снігу заходилась.
Усміхнулася бабуся,
Дивлячись на діти,
Та і каже так до діда:
— Що ж уже робити: —
Як Господь не дав нам грішним
Втіхи на цім світі,
То ходімо хоча з снігу
Дівчинку зліпити.
— То й ходімо! — дід промовив, —
І пішли ліпити...
А навкруг їх, сміючися,
Метушаться діти...
Ліплять. Чують, аж: — Добридень! —
Ззаду хтось озвався;
Глянуть — дід старезний сивий
Відкілясь узявся
І питається, вклонившись:
— А що, добрі люде,
Що робити заходились,
Що із того буде?
— А що ж, — баба одмовляє, —
Ми старі вже стали,
Та щоб дав нам Бог дитину
Ми не ублагали, —
То тепер вже хоч із снігу
Зліпимо дитину
Перед тим, як одинокі
Ляжем в домовину.
— Поможи вам, Боже! — стиха
Дід той промовляє
І з очей у діда й баби
Вмить кудись зникає...
Здивувались дід та баба...
Й знов собі ліпити,
А навкруг їх метушаться
І сміються діти.
Ліпить дід ніжки із снігу
І головку, й рота,
І очиці, й вушка ліпить —
Швидко йде робота.
Тільки що це? Мов одразу
Губоньки маленькі
Розкриваються, і очі,
Як блакить синенькі,
Теж розплющились... Мара це?
Ні, он пара біла
З уст малих, уже червоних,
Повилась-злетіла;
Оченята занялися,
Дивлються, сміються...
У старих серця з надії
В грудях б’ються, б’ються...
І ось, бачуть: перед їми
Мовби оживає
Їх снігурка, ось неначе
Голову здіймає...
І одразу стрепенулась,
Чепурна і біла,
І устала, геть сніжини
Струсюючи з тіла.
|
