Під тином Півень, біля хати,
Знічев’я смітник розгрібав
І, квокчучи, там дещицю клював, —
Наїдку не було, а так — аби клювати.
У сміттячку углядів якось він
Блискучу кругленьку Перлинку
І дорогу таку новинку
Узяв та й викинув під тин.
«Не хочу я таких дурних новинок, —
Промовив він, — нащо здалась вона?
За жменю сих цяцькованих Перлинок
Не дав би я і зернятка пшона, —
Нехай дурний індик ковтає».
Так недотепа-неборак
Ганьбує те, чого не знає,
І думає, що добре так.
|
|
|
