Щоб Горобців шкідливих настрашити,
Вигадливий Хазяїн взяв
Солом’яного Діда приладнав
Та ще й з лозиною, неначе хоче бити;
Горобчики сміються у кутку, —
Вони, пройдисвіти, дознались,
Що то химера, не злякались
І шкоду роблять у садку.
— Чи вам обридло в світі жити? —
Озвавсь Пацюк. — Он Дід стоїть,
Лозиною вас хоче бить, —
Тікайте швидше, дуросвіти! —
А Горобці кричать: — Найшов дурних!
Ми бачили ще не таких:
У панському саду стояли генерали —
Та й тим на голову сідали,
А це солом’яник... Не боїмось,
Під носом пурхаєм і сміємось.
Такі Діди і між людьми бувають,
І нічогісінько не помагають;
А час би людям перестать
Солом’яного Діда пхать
І тільки горобців смішити;
Тепер не пугалом добру навчать,
Нам треба іншого бажать —
Живого слова, правди і просвіти.
|
|
|
