В траві Удав лежав,
Аж гульк — пасеться Кролик.
— Здоров! — гукнув Удав. —
Набрався, алкоголік?
Я бачу по очах,
Що ти вже десь потяг.
— Ні, — Кролик відповів, —
Я скільки і живу,
Лише водичку п’ю
Та хрумкаю траву...
— Ану давай дихни! —
Слухняний Кріль дихнув.
— Ти прав, — сказав Удав
І Кролика ковтнув.
Коли до Кролика
Причепиться Удав,
Немає значення,
Хто прав, а хто не прав.
|
|
|
