Бродить Півник по подвір’ю,
До курей чіпляється.
Кукурікать не навчилось,
А вже грубо лається.
Кури голови ховають,
Навіть свині кривляться:
— От батьки якби почули!
Як вони подивляться? —
Півник скаче, бадьориться:
— Хто на мене капає?
Хто там хрюка? Хто там тявка?
Хто про предків ляпає?
Та нема ж у мене батька
І немає матері,
Бо я вилупився й виріс
В нашім інкубаторі!..
Часом чуєш: лобуряки,
Ідучи по вулиці,
Лихословлять громогласно,
Аж прохожі щуляться.
Звідкіля ж вони беруться,
Отакі «оратори»?
Їх батьки у світ виводять,
А чи інкубатори?
|
|
|
