Колись на подвір’ї
Жили павичі,
Гуляли удень,
Спочивали вночі.
Обдерта Ворона
Знайшла те подвір’я,
Зібрала чимало
Павиного пір’я,
Скрутила клубком,
Примостила на лоб,
Щоб пір’я звисало
На шию й на дзьоб.
І Ворон Ворону
Спитав у гаю:
— Ти чим обліпила
Макітру свою?
Ворона сказала:
— Це в мене шиньйон!
Ах, скільки є нині
Подібних ворон!
|
|
|
