Оженився модник Генка,
Взяв дівульку Нату.
Тимчасово у бабусі
Зайняли кімнату.
Через місяць каже Генка:
— Ні, не буде діла!
Виявляється, що Ната —
Женщина незріла.
Для мойого інтелекту
Не підходить Ната.
Ерудиція у неї
Бідна й вузькувата.
Напишу у суд заяву...
Годі... Розлучуся...
— Ех, соколику, — сердито
Мовила бабуся. —
Тим розлученням паскудним
Ні кінця, ні ліку.
А раніше як женились,
То жили довіку. —
Генка дивиться спесиво:
— Як же тут рівняти?
Ви ж, неграмотні, не вміли
І заяв писати.
— Правда, хлопче,— каже бабка. —
Так воно й виходить:
Як немає клепки в лобі,
То й наука шкодить.
|
|
|
