Запитав старий дідок
В дівки-продавщиці:
— А почому ковбаса —
Та, що на полиці? —
Продавщиця губи дме,
Ходить, як індичка:
— Ви умієте читать?
Там же є табличка.
— Я ж, голубонько, старий,
Вже прожив багато.
Прочитав би, та забув
Окуляри взяти.
Зваж, голубко, кілограм.
Переваж, будь ласка.
Ти сто грам недодала.
Дорога ж ковбаска!
Взяв старенький ковбасу,
Йде і лічить здачу.
Продавщиця вслід бурчить:
— А казав: не бачу...
|
|
|
