Дяк попові молодому
Заявив: — Панотче,
Грішні ви, бо дуже кодло
Любите жіноче.
— Що за гріх тут? —
піп скривився. —
Я не розумію.
Зараз я про це спитаю
Пресвяту Марію.
Став у церкві на коліна:
— Чуєш, божа мати!
Чи попові можна діло
З женщинами мати?
Дяк лукавий заховався
За іконостасом.
— Ні, не можна! —
крикнув звідти
Солоденьким гласом.
Глянув піп, а у Марії
На руках Христосик.
— Не туди ти, — каже, — синку,
Тикаєш свій носик.
Молоко ще не обсохло
В тебе над губами.
Я ж запитую не в тебе,
А в твоєї мами!
|
|
|
