Не знав я щастя серед світа
А от бажається, проте:
Назад вернути давні літа,
Побачить дітство золоте.
Бажав би часом — полинути
До тиші рідного села,
На шлях народний повернути,
Якого доля не дала.
Бажав би з людом сірим злитись,
З’єднатись жеребом одним,
Ураз радіть, ураз журитись,
Докупи навіть вмерти з ним!
|
|
|
