Не голосна ти, вбога бандуро,
Подруго люба тюрми!
Люди освітні вчують похмуро, —
Їх не привернемо ми.
Прості... чи дійде ж слово любові,
Чи їх прихилять пісні?
Супроти моря поту та крові
Що наші співи сумні?
Де вже бездольцям тим відрізняти:
Ворог ти клятий чи друг...
Треба б поперед нам обійняти
Ціну народних послуг!
|
|
|