Що миліш, як квітень віє?
Він старому смерть несе,
Вся природа молодіє,
Оживає зразу все.
Я не хочу супокою,
Нудить світом не люблю;
Перед долею важкою
Голови не похилю.
Я люблю, щоб сонце гріло,
Щоб гукали скрізь громи,
Щоб нове життя будило
Рух і гомін між людьми.
Ясний квітень гарно сяє,
Наче генія чоло;
Квітень стежку виробляє,
Щоб за ним і літо йшло.
|
|
|
