Під липами пахучими,
Веселі, молоді,
Обіймами пекучими
Припавши до груди,
Сидів панич край панночки
І все про вабні сни
Балакали коханочки
Під чарами весни.
Дивилися, пишалися
На пароньку старі,
Раділи та втішалися
Що божої зорі.
Минали дні; пролинули
Надії чарівні;
Погаснули, загинули,
Мов зорі весняні.
Похмуро так виглядує
Запущений садок;
Осипався, не радує,
Не мане в холодок.
Осталися старесенькі,
Сумують в самоті...
Де дітки, де ріднесенькі,
Де мрієньки святі?
|
|
|
