У синій синяві рогаликом округлим
Став жовтий молодик, і ніч обводить углем
Понад дорогою самотний кипарис.
Авунди вогкий яр ожиною заріс
І зносить над струмком тополь верхи стрімчасті.
Ходімо — як Яйли обочини скелясті
І темний оксамит Гурзуфського сідла
Злила в єдине тло напівпрозора мла,
Щоб круговид морський пустельний, синій, голий
Заклинився в огні і гомін суходолу,
Як сум за тьмавістю розлогих рік і нив —
У безтурботний лад відпочиванських днів.
8. VI. 1934
|
|
|
