Трудно і вбого живеш ти, дитино людей земнородних:
Сон оминає тебе, дума марудна тяжить.
Бачиться: кров твоя навіть, скупа і солона, поволі
В жилах негнучих пливе, не зашумує, руда!
Єсть на цім світі обранці, веселі, ясні, безтурботні,
Легко, вином золотим піниться їхнє життя.
Скажеш: боги олімпійські зійшли поміж люд смутноокий,
Скорбним поріддям земних приклад високий явить.
25. IX. 1925
|
|
|
