Aeli vetusto nobilis ab Lamo
Ног. Саrm. III, 17.
Ще за дитинних літ бував я у Мессали.
Улюбленці камен там зорями сіяли;
Там вабили серця, там чарували нас
Верґілій і Тібулл, жалібний Вальґій, Басс
І Ґалла смутна тінь... Але в моєму серці
Зосталися навік нестриманий Проперцій,
Овідій сміливий та многодумний Флякк.
Їх дружби вірної невимушений знак
Ціню я над усі тріюмфи й консуляти...
Ти хочеш бачити їх руку, їх присвяти?
Там, між пожовклих книг, найкращий мій клейнод,
Лежить автограф двох Горацієвих од.
5. II. 1922
|
|
|