Навесні маленькі дітоньки —
Ніжні паростки рослин —
Просять їстоньки і питоньки,
Щоб пробитись з насінин,
Щоб разком, сім’єю дружною
З-під землі прокласти хід,
І набратись сили дужої,
І з’явитися на світ.
Ось велика, добра матінка —
Годувальниця Земля
Вже виводить з пітьми, з затінку
Кожне зернятко-маля,
Напуває діток соками
І годує досхочу,
Щоб зросли вони високими
З ласки сонця і дощу.
І стають рослинки смілими,
Все міцніють і ростуть.
І в полях весняні килими
Зеленіють і цвітуть.
|
|
|
