Навесні, напровесні
в нашому садку
ми посадим яблуньку,
гарну та струнку.
Ми маленьку яблуньку
поливаємо,
ще й веселу пісеньку
заспіваємо.
Рости, рости, яблунько,
підростай!
Квітни, квітни, яблунько,
розцвітай!
Облітайте, квітоньки
запашні!
Поспівайте, яблучка
наливні!
А вітри-розбійники
грізно заревуть,
поламають гіллячко,
білий цвіт зірвуть.
Нічого від яблуньки
не зостанеться,
і нікому яблучок
не дістанеться!
Рятувати яблуньку
біжимо,
ми її пошкодити
не дамо!
Геть, вітри-розбійники,
не шуміть,
нашу любу яблуньку
не ломіть!
А зайці-розбійники
з лісу плиг та плиг!
Обгризуть всю яблуньку
з голови до ніг.
Нічого від яблуньки
не зостанеться,
і нікому яблучок
не дістанеться!
Рятувати яблуньку
біжимо,
ми її пошкодити
не дамо!
Геть, зайці-розбійники,
не скачіть,
нашу любу яблуньку
не гризіть!
За весною йде до нас
літо золоте.
Під промінням сонячним
яблунька росте.
А ми нашу яблуньку
доглядаємо,
соковитих яблучок
дожидаємо.
Росла, росла яблунька,
підросла.
Квітла-квітла яблунька
відцвіла.
Де біліли квітоньки
навесні —
вже поспіли яблучка
наливні!
|
