На леваду я пішла б,
ціла купа там кульбаб —
ніби сонечка малі
посідали на землі.
Я нарвала б тих квіток,
та сплела б собі вінок,
щоб і я була в вінку,
наче квітка на лужку.
Тільки вранці квіти всі
умиваються в росі,
росяна травичка —
змокнуть черевички!
|
|
|