У Маринки лялька є:
чорне негренятко.
Разом з ним вона встає
і лягає спатки.
Вранці каже: — Добрий день! —
Одягне, умиє
і співа йому пісень,
а воно — не вміє!
Потім їсти принесе,
з ложечки годує.
Негренятко їсть усе
і не вередує.
А тоді бере рушник,
витре йому носик.
Завжди чистим бути звик
чорний негритосик.
Поки дівчинка мала
застеляє ліжко,
негритосик край стола
сам читає книжку.
А коли вона іде
у садок дитячий,
він сидить, на неї жде
і, напевно, плаче!
|
|
|
