Хатинка на ялинці

Наталя Забіла

Там, де сосни та ялинки у лісочку стали вряд, скаче білка-сіроспинка, закликає всіх звірят.

Сіра спинка, довгий хвостик, по деревах — плиг та плиг!

— У свою хатинку в гості я сьогодні кличу всіх! У моїй малій хатинці, на ялинці між гілок, наготовлено гостинців для звіриних для діток!

Полетіла швидко бджілка, понесла усім листи:

«Всіх обідати до білки
дуже просимо прийти».

І почувши цю новинку, по вечірній по росі у хатинку на ялинку поспішили гості всі: снігурі дзвінкоголосі, гостродзьобі ятелі, павучки, бджілки та оси, і розкошлані джмелі, і роззява — чорна гава, і зайчата-стрибунці, і гладка зелена жаба, і веселі горобці.

Ось нечутно, непомітно поспішає сірий кіт, щоб до білки-сіроспинки не спізнитись на обід.

І жуки, жуки злетілись — музиканти-сурмачі: клишоногі, жорсткокрилі, усачі і рогачі.

Сіроспинка всіх вітає, сіру лапку подає, ще й до столу закликає, ще й гостинці роздає.

У хатинці на ялинці свято радісне іде. До світанку — співи й танки, і музика виграє.

Грає бджілка
на сопілку,
дружно влад бринять джмелі,
туки-туки дзьобом в гілку
ятелі —
приятелі.
А зайчата-
стрибунчата
ще й горобчик-молодець
підхопились
та й пустились
по травиці у танець!
Горобців весела зграя
танцювати почала.
Грає, грає,
виграває
на сопілочку бджола!

У хатинку на ялинку, де музика, співи й сміх, кличе білка-сіроспинка всіх звіряток лісових.

— Тільки гусінь волохату ми не пустимо у хату. Бо вона у нашім лісі робить шкоду — просто жах! — з’їла листя усе чисто на маленьких деревцях.

— І злодійку мишу ми в хаті не залишимо. Бо ця миша позавчора, позавчора уночі, влізла в білчину комору і погризла калачі.

— І гадюку хижу ми із хатини виженем. Бо в пташиному гніздечку ця гадюка — лютий гад! — подушила всі яєчка і поїла пташенят!

— Поточили короїди на деревах всю кору. Не покличем їх обідать і не приймем в нашу гру!

Той, хто в лісі робить шкоду,
хто нам лиха наробив, —
хай до нас і не заходить!
Ми не любим шкідників.

Так у білки-сіроспинки розважались до зорі комашня й малі тваринки, горобці та снігурі.

Рано-зранку, на світанку, по ранковій по росі із хатинки на ялинці розійшлися гості всі.

Білка в хатці задрімала.

Жабка спить на бережку.

Тихо-тихо вранці стало у зеленому ліску. Навіть сосни та ялинки не колишуться, мовчать. І росинки на травинках, як намистечко, блищать.