|
Тарас Шевченко
Назар Стодоля (скорочено)
|
ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА
Хома Кичатый — сотник. Галя — дочь его. Стеха — молодая ключница у Кичатого. Назар Стодоля — друг его. Гнат Карый — друг его. Хозяйка на вечерницах. Слепой кобзарь, жиды-музыканты, молодые козаки и девушки, и сваты от Чигиринского полковника. Действие происходит в XVII столетии близ Чигирина, в козацкой слободе в ночь на Рождество Христово.
АКТ ПЕРВЫЙ
Вечер. Внутренность светлицы, богато убранной коврами и бархатом. В стороне стол, покрытый дорогим ковром; кругом скамьи под бархатом, окаймленные золотом. На столе стоят фляги, кубки и разные кушанья; горят восковые свечи. Стеха убирает стол.
Стеха (отходит от стола). Усе! Здається, що все. Стривай лишень, чи не забула чого. Риба, м'ясо, баранина, свинина, ковбаса, вишнівка, слив'янка, мед, венгерське — усе, усе. Тут і їстівне, і випити. Коли б лишень гості. Та що вони так довго баряться? І надоумило ж сідоусого у таке свято, коли добрі люди тільки колядують, сподіваться гостей, та й ще яких гостей! Старостів од такого ж старого дурня, як і сам. Побачимо, що то з того буде. Негріте залізо не зогнеш. А якби не крився та пораявся б зо мною отак тижнів за два до свят, то певна уже була б річ; а то схаменувся на самісінький Святвечір та й ластиться: "І сяка й така, і добра, і розумна ти, Стехо: поможи! Я вже тобі і се, і те, і третє й десяте". Побачимо, побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. (Помолчав). Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра — коза: поженеш, куди схочеш. |