Реклама на сайте Связаться с нами
Твори українських письменників

Тарас Шевченко

Сотник

На главную
Твори українських письменників
Життя і творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників 

Н[астуся]


То я й барвінок позриваю.


С[отник]


А од весілля не втечеш!


Н[астуся]


Ба ні, втечу, та ще й заплачу!
(Плаче.)


С[отник]


Дурна ти, Насте, як я бачу,
І посміяться не даси...
Хіба не бачиш, я жартую.
Піди лиш скрипку принеси
Та з лиха гарно потанцюєш,
А я заграю...


Н[астуся]


Добре, тату.
(І веселенька шасть у хату.)


С[отник]


Ні, трохи треба підождать.
Воно б то так! Та от що, брате:
Літа не ждуть! літа летять,
А думка проклята марою
До серця так і приросла...
А ти вже й скрипку принесла?
Яку ж ми вчистимо з тобою?


Н[астуся]


Е, ні, стривайте, цур не грать.
А то не буду й танцювать,
Поки барвінку не нарву
Та не заквітчаюсь. Я зараз!
Іде недалечко, рве барвінок, квітчається і співає. А сотник налагожує скрипку. 

С[отник]


Отже одна вже й увірвалась.
Стривай, і другу увірву...


Н[астуся]
(вертається заквітчана, співаючи)


«Якби мені крила, крила
Соколинії,
Полетіла б я за милим,
За дружиною.
Полетіла б у діброву,
У зелений гай,
Полетіла б, чорноброва,
За тихий Дунай».
Тим часом, як вона співає, у садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку, в зелених шароварах, з торбиною за плечима і з нагаєм.

П[етро]

З тим днем, що сьогодня! Боже, помагай!


Н[астуся]

Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов!


С[отник]

А, видом видати, слихом слихати. Чи по волі, чи по неволі?


П[етро]

По волі, тату, та ще й богословом1...


С[отник]

Ов!

Н[астуся]

Богословом?! Аж страшно!


С[отник]

Дурна, чого ти боїшся! (Підходить до сина, хрестить його і цілує.) Боже тебе благослови, моя дитино! Настусю! Поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав.

1 Тобто — учнем вищого класу Духовної академії (тут: Києво-Могилянської).