|
Книги, учебники, рефераты
|
|
Архип Тесленко
Страчене життя
|
Твори українських письменників Леся УкраїнкаМаруся ЧурайОлег ОльжичОлександр ОлесьОлена ПчілкаОлійник Б. І.Павличко Д. В.Панас МирнийПетренко М. М.Плужник Є. П.Рильський М. Т.Руданський С. В.Самійленко В. І.Самчук У. О.Свідзинський В. Ю.Семенко М. В.Симоненко В. А.Сковорода Г. С.Сосюра В. М.Старицький М. П.Стельмах М. П.Стефаник В. С.Стус В. С.Теліга О. І.Тесленко А. Ю.Тичина П. Г.Тютюнник Гр. М.Франко І. Я.Хвильовий М. Г.Шевченко Т. Г.Яновський Ю. І.
|
I
У селі Вербівці живе чоловік із жінкою, може, хто знає, Михайло Панасенко. Такий він із себе: височенький, сухорлявенький. Богомільний там він такий. Як зачув дзвін, так він і в церкві тобі. За парубоцтва служив у хазяїна грамотного, грамоти вивчивсь: читає письмо святе, житія. Жінка в його нижченька за його, тільки огрядніша якась, Палажкою звуть. Живуть страх не в миру! Гостра, невпокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувать. А сама нечепурна удалась. То колосків у полі після неї зостається багато, то бур'яну на грядках; хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано. — Чепурнішою буть треба! — іноді їй скаже Михайло. — Кнюх поганий, монах! — вона зразу на його. Михайло: — Безсовісна, гріх мій великий, скушеніе!.. Ото в його лайка така. Вона йому — дулю або ухопить палюгу та палюгою його. Так і живуть. А побрались, — кажи ти! Хоча так і брались вони... Палажка десь аж у якономії у Потіпаки служила, і зроду-звіку вони вперше побачились, як Михайло уже з паляницею до неї прийшов. Ще любить справки Палажка, а тут і їсти нічого: поля з півдесятинки всього; така люта усе. |