![]() |
Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці «Цуцик». Ця байка побудована у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір «і день, і ніч», але життя його не солодке:
Патлатий Цуцик м'яко спить і ласо їсть. Він давно забув своє дитинство у пекарні, коли «замурзаний під лавою тинявся», і дивиться на Бровка з презирством через те, що в того хвіст у реп'яхах. Чим же заслужив Цуцик таку любов панів і безтурботне життя? Тим, що лащиться до панночок і грається з ними, а також служить по-вченому на задніх лапках. Завдяки улесливості та лакейському прислужництву, Цуцик завжди поруч з панами, має «сухенькі лапки, хвостик чистий». Бровка обурює така несправедливість, але висловити свої думки він не може, бо запанілий Цуцик «скубне й Бровка, коли захоче». Леонід Глібов у своїй байці змальовує безправне і принизливе становище трудящої людини в тогочасному суспільстві. Автор обурюється тим, що чесна праця коштує набагато менше, ніж підлабузництво та лакейське прислужництво. |