![]() |
Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова «Журба». Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою, він відчуває душевний неспокій:
Мабуть, саме тому і здається автору, що три верби схилилися над річкою, наче в журбі. Вони ніби сумують,
В явищах природи поет шукає відгук своєму смуткові за назавжди втраченою молодістю:
Поет звертається до засобу образного паралелізму. Л. Глібов будує вірш на постійному зіставленні життя людини з природою і робить невтішний висновок: молодість людини не повторюється на відміну від весни в природі:
На мою думку, «Журба» — найкращий вірш Л. Глібова. У ньому поет висловлює своє розуміння існуючої дійсності, звертаючись до таких проблем, як людина і природа, життя і смерть тощо. |