Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва,
жорстокості, ненаситної жадоби до наживи
(за п’єсою «Сто тисяч»). II варіант

8 клас

І. Карпенку-Карому часто доводилося зустрічати у житті глитаїв, які збагачувались за рахунок українських селян. Особливо в той час, коли він з дружиною знаходився у вигнанні.

Іван Карпович, письменник-демократ, зневажав їх прагнення до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії «Сто тисяч» він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес — гроші.

Калитка втратив людське обличчя. У погоні за грошима він забуває про порядність і любов до членів своєї родини, примушуючи наймитів і рідних працювати без спочинку — «з діжі не вилазити». Спочатку може здатися, що Герасим, як справжній селянин-трудївник, найбільше в житті любить землю. Але з його власних слів ми дізнаємося, що земля потрібна йому для того, щоб заробити ще більше грошей. Отже, гроші — головна мета життя Герасима Калитки. Вони засліплюють його, штовхають на ризиковані шахрайські махінації.

Така жадоба і прагнення до наживи призвели до сумних наслідків: втративши ознаки нормальної людини, Калитка не може помітити найпростішого обману і стає жертвою хитрішого від себе шахрая. Ця розв'язка цілком логічна, бо людина, що відвернулась від загальнолюдських моральних цінностей, втрачає себе.