«У рідному краю і бур’янець пахне»
(за поемою «Євшан–зілля»). I варіант

8 клас

Творчість визначного поета М. Вороного має велике значення для розвитку української літератури. Він вводить в літературу нові жанрові форми. Для його творів характерна емоційність розвитку художньої дії, імпровізація. Часто патріотична лірика М. Вороного переплітається з традицією баладової пісенності.

Такою є поема «Євшан-зілля», яка була написана 1899 року. Джерелом твору був Галицько-Волинський літопис за Іпатіївським списком. На це вказує й епіграф поеми, що допомагає також зрозуміти основну думку твору. Автор звертається до патріотичної теми. Мова йде про сина половецького хана, який ще хлопчиком потрапив у полон до Володимира Мономаха. Він забув все рідне:

Хан посилає до сина гуцця, який намагається нагадати йому про батьківщину, але на хлопця не може вплинути навіть колискова. Автор каже, що і серед українців є такі, на серця яких не діє рідна пісня. Лише євшан-зілля, запах рідного степу, нагадало хлопцю батька, повело його туди, де його земля. Твір закінчується звертанням до України. Автор питає в розпачі:

Давня легенда про половецького бранця служить для М. Вороного лише матеріалом, що допомагає йому розкрити трагедію українців, які забули рідну землю.