Вночі із хаосу безсоння
коли мій Всесвіт ожива —
як срібні птиці вилітають
ще неприборкані слова
За день банальностей і фальшу
ото піднімеш стільки тонн —
що не напишеш
що не скажеш —
Не те! — застогне камертон
А день схитне свою орбіту
І тиша зорі засіва
І Хтось диктує з-понад світу
непередбачені слова
|
|
|
