|
VIII
Я не боюсь потаємного збору
Злих язиків, що трутизну несуть.
Боже, дозволь мені глянути вгору,
Душу звільнити з іржавих закуть.
Я не боюсь ні удару, ні струсу
З рук, що підносять неправедний гнів.
Боже, не дай мені впасти в спокусу
Помсти до рідних братів і синів.
Я не боюсь, як гримлять патріоти,
Як проклинає вчорашній холуй.
Боже, рятуй од фальшивої ноти,
Серце моє — од неправди рятуй.
Я не боюся, як стежить за мною
Оком простреленим пан сатана.
Боже, відкрий мені, хто за стіною
Схлипує в муках, мов скорбна струна.
|
|
|