Ще сьогодні хижий лис
У зубах куріпку ніс!»
Як розсердиться кабан:
«Знову, лисе, за обман:
Ти і гречку десь украв,
Бо не сіяв, не орав!»
Лис мерщій із вітряка,
Кинув гречку в їжака.
Звірів запитав їжак:
«Може, зробимо отак:
Для куріпчиних дітей
Змелем лантух гречки цей?»
«Згода! Зробимо отак! —
Загукав увесь вітряк. —
А підступних злодіяк
Ми не пустим на вітряк!»
Вітер вдарив із борів,
Вітер в крилах загудів,
Вітер крила закрутив, —
І муки тугий струмок
Ллється зразу у мішок.
Знов не витримав їжак —
Потягнуло на гопак,
А за ним ведмідь присів, —
Закружляв танок звірів,
Всюди стукіт, всюди гук,
Аж прокинувся борсук.
«Не жалійте, звірі, ніг!» —
Крикнув він і спати ліг.
З їжачихою їжак
Ходять кругом так і сяк.
Із крота вже ллється піт —
Не жаліє кріт чобіт:
«Гей, давай, давай, давай,
І на щастя, й на врожай!»
Цап з цапихою удвох
Весь розсипали горох,
А вітряк все хить та хить —
Це танцює так ведмідь:
«Ось ударте ще отак,
Щоб гойднувся весь вітряк!»
Навіть заєць із дітьми
Б’є підлогу чобітьми:
Лис вже зайця не ляка,
А в мішки тече мука,
А в мішки тече мука!
|
