|
Загупало в двері прикладом, заграло,
зашкрябало в шибку.
— Ану одчиняй, молодице, чого ти там криєшся
в хаті? —
Застукало серце, різнуло: ой горе!
це ж гості до мене.
Та чим же я буду вітати — іще ж не вварився
синочок...
Біжить одмикає сінешні,
гостям уклоняється низько.
Гостей вона просить проходить —
сама ж замикає за ними.
Проходять солдати у хату;
один з них писати сідає,
два інших стають коло печі,
а два при рушницях на дверях.
|
|
|