|
|
Для вас, історики майбутні,
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про ті натхненні свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята.
— Агов!
Якийсь дідок нудний напише, —
Війна і робітничий рух...
О, тихше!
— Біль не вщух!
|
|
|
