|
|
Знову ти?! О люба, чи не сон це?..
Як колись, до тебе я прийшов.
Золотими літерами сонце
на панелі пише про любов...
Ми йдемо, і шумною юрбою
заливає серце, наче спів...
Над тобою, ніжною тобою,
наче крила білих лебедів...
Ні, це сон, це сон... Тебе немає.
Тільки біль самотній і терпкий...
Синій вечір тоскно догорає,
заливає кров'ю вітряки...
|
|
|
